Місце народження, освіта. Народився в селі Чайкіно Чернігівської області. Батько - Данило Прокопович, загинув на фронті в 1944 році. Мати - Параска Трофимівна, колгоспниця. У 1960 році Л.Кучма закінчив Дніпропетровський державний університет (фізико-технічний факультет за фахом "інженер-механік в області ракетної техніки"). Професор, кандидат технічних наук, автор винаходів і науково-технічних робіт, почесний доктор декількох зарубіжних вузів, дійсний член ряду академій наук.

Данило Романович - король галицький, син князя Романа Мстиславовича. Коли в 1205 р. був убитий князь Роман, Данилу було всього чотири роки. Хоча бояри поки "не смішать нічого ж створити", але зважаючи на їх безперечні прагнення до захоплення влади і зважаючи на можливу небезпеку з боку інших князів, княгиня-вдова з’їхалася в Саноці з угорським королем Андрієм: король визнав Данила своїм "милим сином" і залишив в Галичі "засаду".

Вишневецький Дмитро Іванович - князь з литовського роду Гедиміновичей. Його батько був правителем степових околиць Великого князівства Литовського із званням старости Черкаського і Канівського. Князь Дмитро, вирісши серед Козаків, в ранній юності зав’язав з ними близькі відносини і в багатьох з них знайшов своїх майбутніх сподвижників.  Від 1550 р. він вже мав грунтовних козачих кадрів, з якими ходив в степу на ратні подвиги. Київські літописи литовської епохи вважають його другими по рахунку історичним гетьманом Середньодніпровських Запорожців, але це навряд чи відповідає його дійсній ролі в козачому житті.

Народився в Києві в сім’ї працівника мельзавода і домогосподарки. Закінчив з срібною медаллю середню школу і Київський політехнічний інститут. Ще в дитинстві закохався у футбол, який став сенсом всього його життя.

Богдан Ступка народився в селі Кулікове Львівської області в Україні. Хлопчиськом Богдан бачив кров, убитих, повішених. А після війни бродив з друзями, які розбирали міни і гранати, і знав, як відриваються руки.
Батько Богдана Ступки співав в хорі в оперному театрі, старший мамин брат був солістом, тітка — головним концертмейстером. Богдан з семи років крутився за кулісами, бачив і чув всіх видатних співаків, Козловський і Лемешев гладили хлопчика по головці.

Богун Іван, - один з чудових сподвижників Богдана Хмельницького в його боротьбі за звільнення України від Польщі. Богун з’являється на історичній сцені протягом 13 років (1651 - 1664). Про нього збереглися більше відомостей в польських джерелах, чим в козацьких. Слідуючи своїм джерелам, сучасні польські історики дають Богуну саму утішну характеристику.

Брежнєв Леонід Ілліч (1906 - 1982) народився в 1906 в Каменському (згодом - Дніпродзержинськ). Закінчивши сільськогосподарське училище в Курську, він продовжує вчитися в Металургійному інституті в Дніпродзержинську.

Ярослав Мудрий (бл. 980-1054), великий князь київський (1019), син Володимира I Святославича. Вигнав Святополка I Окаянного, боровся з братом Мстиславом, розділив з ним державу (1025), в 1035 знов об’єднав її. Рядом перемог забезпечив південні і західні межі Русі. Встановив династичні зв’язки з багатьма країнами Європи. При ньому складена Російська Правда.  

Народився у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв і запрошення до семінарії композитора М. Лисенка.

Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської області), де колись був хутір пана Майєра. У квітні 1945р. Ю. Яновський з уст матері записав деякі подробиці про свій родовід та місце народження, а опубліковані вони повністю 1983р. Сім’я мала дев'ятеро дітей; злидні й нестатки змушували її кілька разів змінювати місце свого мешкання, з 1917р. жили в Єлисаветграді, де батько працював на заводі сільськогосподарських машин.

Стефан Яворський (в миру — Семен Іванович Яворський) народився в містечку Яворі біля Турки (тепер Львівська область) у сім’ї дрібномаєтного шляхтича, можливо, родом з Наддніпрянської України, бо пізніше родина Яворських оселяється у селі Красилівці неподалік Ніжина. Початкову освіту Семен Яворський здобув, ймовірно, у братській школі в Турці або в Яворі.

Народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського району Харківської області) в родині сільського псаломщика і селянки. З 1867 року навчався у Харківському повітовому училищі. 1874 року вступив до Харківської духовної семінарії, але не закінчив її і 1877 року вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет.

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки. 1822р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Читав він дещо й крім Псалтиря. У поезії “А. О. Козачковському” Шевченко згадував, як він школярем списував у бур'янах у саморобний зошит вірші Сковороди та колядку “Три царіє со дари”. Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою...

Народився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Борисполя поблизу Києва, в сім’ї бідного дворянина. Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. В студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т.Шевченком, М.Костомаровим.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875р. Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш.

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.

Сухомлинський Василь - педагог, публіцист, письменник Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1939). 1935 р. розпочав педагогічну діяльність. Працював учителем у Василівській школі Онуфріївського району, учителем і завучем в Онуфріївській середній школі. Багаторічний (1947—1970) директор Павлиської середньої школи.

Поетична спадщина видатного українського поета Василя Стуса закономірно увійшла в український літературний процес. Його поетичне слово “позначене своєрідним сплавом інтелектуалізму з ліризмом, медитативністю, оригінальним філософським осмисленням буття, нелегким для розуміння, тим паче, що поет часто відходить від усталених канонів образотворення, сміливо формує слова й поняття так, що звична логіка сприйняття художнього твору часом заважає осягнути складність його образів, здебільшого метафоричних” [1, с.32].

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині.