Окраса і гордість Багачки,
Він краю мого оберіг,
Як пісня красуні козачки,
Як батьківський рідний поріг.
Хоч в небі над ним пролітали
Важкі неспокійні віки,
Ні бурі його не зламали,
Не впав він від злої руки.

У кожного своя є Зачепилівка.

Своє обійстя і своє село.

А в мене – Стефанівщина, Яреськи, Шилівка…

Отецького – як наче й не було.

Десь народився, ріс,

У селищі вже третім

Пішов із дитбудинку в перший клас...