В дожовтн. роки зазнав переслідувань за виконання волелюбних пісень, зокрема на тексти Шевченка. Співав пісні про похорон поета в Каневі "Сподівалися Шевченка" і "На високій дуже кручі" (остання І. Кучугури-Кучеренка). У складі групи кобзарів брав участь у створенні колективної поеми про Шевченка "Слава Кобзареві" на відзнаку 100-річчя виходу в світ першого видання "Кобзаря".
Щодо козацького минулого і, взагалі, історії заснування та походження назви Велика Багачка то одностайної думки немає. Відомо, що перша писемна згадка про Велику Багачку сягає першої половини ХVІІ ст. – 1630 року. Село Богачка було нанесено на карту французького інженера Гійома де Боплана.
Ансамбль засновано в 1986 році. Звання «народний» присвоєно 7 квітня 1994 року. Керівник ансамблю – Моспан Василь Васильович, випускник Полтавського музичного училища ім.. М.В. Лисенка. До складу ансамблю входять спеціалісти сільського господарства, службовці. Репертуар колективу складається з українських народних пісень та мелодій і налічує в своїй кількості близько 60 творів.
Одним з найдавніших ремесел, що розвиваються на Великобагачанщині є лозоплетіння. Раніше цей напрямок ремесла розвивався всюди, де був сировинний матеріал. В останнє сторіччя центром лозоплетіння стає село Лозувате, яке завдяки значним порослям лози і отримало свою назву, поблизу села Байрак Великобагачанської селищної ради. Славилися майстри на всю округу і без них не обходився жоден ярмарок.
Наше селище раніше було селом і мало назву Богацьке. Потім іменувалося Богачка і лише потім наше селище отримало сучасну назву Велика Багачка. На південному схилі селищного кладовища височіє хрест — символ пам’яті жертв Голодомору, який жорстоко пройшовся по Великобагачанській землі.
