Учені вже не один рік спостерігають за "мурашиною цивілізацією" і встигли нарахувати більше 3,5 тисяч видів мурах, які відрізняються розмірами і звичками.
Одним із видів є африканські "мандрівники". Вони "мандрують" багатотисячними арміями і з'їдають все живе на своєму шляху. На їх апетит не впливають розміри тварини, яку вони зустріли. Це на відміну від американських "легіонерів", у чий раціон входять лише маленьких тваринки. Такі "військові" регулярно нападають на мурашники чорних мурах, забирають кокони і личинки з собою і вбивають усіх, хто намагається чинити опір. Коли чорні вилуплюються - вони стають рабами.
Але не всі види мурах ведуть такий негуманний спосіб життя. Більшість з них - не такі агресивні. Як, наприклад, мурахи-будівельники. Ті з них, які живуть в Центральній Америці, будують дороги, довжина яких може сягати 1,5 кілометрів. Якщо на дорозі трапляються затори, то мурахи-полісмени наводять порядок. Що ж до мурах Північної Америки, то це справжні підземні архітектори. Вони створюють справжні міста з "будиночками" та різними видами доріг.
Цікаво ще й те, як чітко розподіляються обов'язки в мурашиних колоніях. Наприклад, виховують дітей лише професійні "няні" і в спеціальних приміщеннях - "яслах". Хворі комахи приходять до "лікаря", який проводить огляд і в разі необхідності ізолює хворого та робить хірургічну операцію.
Але є в мурахах те, що не дає спокою вченим, те, з чим вони ніяк не можуть зміритися. Як розгадати таємницю їх спілкування? Адже як без цього? Яким чином полісмени розуміють, куди їм треба прибути, як лікарі розуміють, що болить у пацієнта, як няні розуміють, що дитина хоче подихати свіжим повітрям? Є думка, що вони передають інформацію потиранням вусиків і змиканням щелепів. Варіантів таких звуків - безліч. Але чи можна передавати цю інформацію на далекі відстані? Мабуть мурахи цього навчилися. І можливо, ці звуки створюють окрему, зрозумілу тільки для них "мурашину мову". А в такому разі, може мурахи не дуже й відрізняються від людей, а де в чому і переважають їх, як то в організованості і серйозному ставленні до своїх обов'язків.
|