Тепер уже більш-менш відомо, як це все в нас усередині працює. Механізм любові подібний з механізмами стресу й неврозу. От у поле зору суб’єкта попадає подразник - предмет любові. Умовно-рефлекторний механізм запускає хімічну фабрику в мозку. Так само виділяється слина в собаки Павлова, коли вона чує дзвінок. Утвориться цілий букет різних речовин і розноситься зі струмом крові по всьому тулубі. Вони викликають як прості реакції, типу виділення слини, почервоніння, хекання, так і складні переживання, типу.
А. Hіконов (з 37 номера журналу "Вогник" за 1998 рік)
Тепер уже більш-менш відомо, як це все в нас усередині працює. Механізм любові подібний з механізмами стресу й неврозу. От у поле зору суб’єкта попадає подразник - предмет любові. Умовно-рефлекторний механізм запускає хімічну фабрику в мозку. Так само виділяється слина в собаки Павлова, коли вона чує дзвінок. Утвориться цілий букет різних речовин і розноситься зі струмом крові по всьому тулубі. Вони викликають як прості реакції, типу виділення слини, почервоніння, хекання, так і складні переживання, типу любовного польоту душі. Саму любовну ейфорію викликають нейропептиди й з’єднання, хімічно схожі з амфітамінами, а саме: норепинефрин, дофамин і фенілетиламін (РЕА), оксітоцин. От ця суміш і є властиво любов у чистому, пробірочному вигляді.
Hе зрячі говорять, що людина сп’янена любов’ю. Дійсно, амфітамини - речовини класу легких наркотиків. Логіка молодого наркомана те саме що логіка закоханого, який переконують відмовитися від предмета залежності й жити нормальним здоровим життям: "Краще я яскраво й насичено проживу три роки, чим томно й нудно п’ятдесят років!".
Як до всяких наркотиків, поступово людина звикає й до амфітамінам. Йому потрібно все більша доза, а постійний подразник (предмет любові) у силу того ж звикання вже не може викликати на хімічній фабриці організму необхідні наркоманові аврали. Емоційні торнадо вщухають, душу не співає. Так проходить любов земна.
По статистиці, процес самолікування триває в середньої особини три-чотири роки. Hа цей строк, до речі, доводиться пік розлучень.
|