Як і в багатьох інших країнах, в Україні існувало дві течії руху Опору: комуністичне та націоналістичне підпілля.
Підпільні комуністичні організації створювалися наспіх, не мали необхідної кількості кадрів. Відсутність досвіду конспіративної роботи, діяльність фашистських провокаторів призвели до значних втрат протягом першого року війни. З літа 1941 р. на окупованій території створювались підпільні обкоми, райкоми, а в жовтні 1942 р. почав діяти нелегальний ЦК КП(б)У.
На Східну і Центральну Україну вирушили похідні групи ОУН (”бандерівців” і “мельниківців”), які просувалися слідом за

Як і в багатьох інших країнах, в Україні існувало дві течії руху Опору: комуністичне та націоналістичне підпілля.
Підпільні комуністичні організації створювалися наспіх, не мали необхідної кількості кадрів. Відсутність досвіду конспіративної роботи, діяльність фашистських провокаторів призвели до значних втрат протягом першого року війни. З літа 1941 р. на окупованій території створювались підпільні обкоми, райкоми, а в жовтні 1942 р. почав діяти нелегальний ЦК КП(б)У.
На Східну і Центральну Україну вирушили похідні групи ОУН ("бандерівців" і "мельниківців"), які просувалися слідом за наступаючими німецькими військами. Вони організували мережу підпільних оунівських організацій в багатьох містах України (в т.ч. в Києві, Одесі, в містах Донбасу). В кінці 1941 - на початку 1942 р. близько 300 оунівців було заарештовано в Києві та знищено в Бабиному Яру (в т.ч. відому поетесу Олену Телігу).
Радянські партизанські загони формувались передусім на Поліссі. В Сумській області виникли великі з’єднання партизанських загонів під командуванням Сидора Ковпака і Олександра Сабурова. З літа 1942р. партизанським рухом з-за лінії фронту керував Український штаб партизанського руху (начальник штабу - Тимофій Строкач). В квітні 1943 р. добре організовані партизанські з’єднання С.Ковпака, О.Федорова, О.Сабурова, М.Наумова та ін. нараховували близько 29,5 тис. осіб, а 1 січня 1944р. - 58,5 тис.
В 1943 р. було організовано ряд рейдів партизанських з’єднань на Правобережжя, які мали, крім військової мети, нейтралізувати вплив ОУН на цій території. В липні в Карпатський рейд вирушило з’єднання Ковпака. В партизанських загонах діяли десятки професійних розвідників і диверсантів. Найбільш відомий серед них Микола Кузнєцов.
Радянські джерела стверджували, що радянські партизани знищили в Україні півмільйона німецьких військовослужбовців. Новітні дослідження показують, що ця цифра є меншою в 2-3 рази і включає вбитих та поранених.
Збройні формування українських націоналістів зосереджувались в Основному в лісах Волині. Однією з перших утворена "Поліська Січ", організована влітку 1941 р. Тарасом Боровцем (псевдонім -Бульба), яка потім перейменовується в Українську повстанську армію (УПА). Офіційною датою створення УПА пізніше було визначено 14 жовтня 1942 року свято Покрови. До середини 1943 р. бендерівці об’єднали розрізнені загони (включаючи мельникіківців і "Поліську Січ") і очолили УПА. Влітку 1943р. відділи УПА організовано в Галичині, УПА поділялася на чотири грущ:)УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь, УПА-Схід. Історики оцінюють чисельність українських повстанців від 30-40 тис. до 100 тис. осіб.
Своїм ворогом №1 УПА вважала СРСР, №2 - Польщу, а №3 - Німеччину. В травні 1943 р. загін УПА знищив на Волині керівника фашистських каральних груп генерала Лютце. В липні-вересні 1943 р. в боях на Волині загинуло близько 3 тис. німців і 6 тис. українських повстанців.