Князь черкаський, козацький отаман і канівський староста Дмитро Іванович Вишневецький і легендарний козак Байда — одна й та сама людина. З його ім’ям пов’язують заснування Запорозької Січі, його героїчна постать увічнена в історичних думах і народних піснях.
 Князь черкаський, козацький отаман і канівський староста Дмитро Іванович Вишневецький і легендарний козак Байда — одна й та сама людина. З його ім’ям пов’язують заснування Запорозької Січі, його героїчна постать увічнена в історичних думах і народних піснях.
Старовинний український князівський рід Вишневець-ких походить з Волині. У 50-х роках XVI століття, будучи черкаським і канівським старостою, Дмитро Вишневецький вживав енергійних заходів для зміцнення оборони південного степового пору-біжжя. Він був прибічником наступальних дій і чудовим організатором. Саме йому належить заслуга великих походів на Крим за участю значних сил Литовського князівства і Московського царства. З ім’ям Дмитра Виш-невецького пов’язане спорудження у 1554-1556 роках на острові Мала Хортиця укріпленого замку, який козаки мужньо відстоювали від татарської облоги взимку 1557 року і який згодом стали вважати першоосновою Запорозької Січі.
Ватажок українського козацтва багато зробив для організації військової справи, розвитку фортифікації та флоту. Історики часто називають Дмитра Вишневецького першим українським гетьманом, незважаючи на те, що цей титул в офіційному вжит-| ку з’явився пізніше.
У 1556 році Дмитро Вишневецький з козацтвом узяв участь у поході московського війська на Крим, а в 1558 році, вже офіційно ставши на службу до Івана IV, очолив новий похід і дійшов аж до Перекопу. В наступному році він діяв на чолі козацьких загонів у пониззі Дону, керував облогою Азова. На початку 1561 року Д. Вишневецький із козацьким військом захопив кілька фортець у Криму й наблизився до Кафи, що змусил< турецький уряд мобілізувати всі сили на її захист.Повернувшись 1561 року в литовське підданство й маючи далекосяжні плани здобути собі молдовський престол, Д. Вишне-вецький із запорожцями втрутився у міжусобну боротьбу молдовського боярства, але в 1563 році потрапив у полон і був виданий на розправу турецькому султанові. За переказами, смерть Дмитра Вишневецького була мученицькою — його скинули з фортечних мурів. Зачепившись ребром за залізний гак, він три дні страждав на ньому, але пощади не просив, проклинав своїх ворогів, доки вони не застрелили його з лука.
| 
