Поділля (Подільська земля) - історико-географічна область України, що
займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює
територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі
частини Івано-Франківської і Львівської областей.

Поділля (Подільська земля) - історико-географічна область України, що займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі частини Івано-Франківської і Львівської областей.

На Поділлі люди жили з давніх давен. В IV-III тисячоліттях до н.е.В IV-III тисячоліттях до н.е. на цій території були поселення трипільської культури. Первісним осередком майбутнього центру Поділля стала фортеця Кліпедава (Петрадава), навколо якого пізніше сформувалося місто Кам’янець-Подільський.

У Галицько-Волинському літописі ця територія відома під назвою «Пониззя».

Велике князівство Литовське

Вперше назва «Поділля» зустрічається у документах 14 ст. історики та етнографи поділяють Поділля на Східне і Західне. У 40-ті рр. 14 ст. землі Поділля, що перебували під контролем орд татарських ханів, були завойовані литовськими князями і увійшло до складу Великого князівства Литовського. Великий князь Ольгерд призначив намісником Поділля князя Федора Коріатовича. У 1430 на Поділля здійснило похід польське військо. Проти польського панування вибухнуло Бакотське повстання 1431-34. Після його придушення територія Західного Поділля з містами Кам’янець, Смотрич, Бакота, Скала відійшла до Польщі. У 1434 у Західному Поділлі було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій і утворено Подільське воєводство (адміністративний центр - Кам’янець), яке складалося з Кам’янецького, Летичівськогоі Червоногородського повітів. Східне Поділля залишилось у складі Великого князівства Литовського. У середині 15 ст. автономія Поділля була скасована і у 1566 утворено Брацлавське воєводство, що включало Брацлавський, Вінницький і Звенигородський повіти. Адміністративним центром до 1598 був Брацлав, згодом - Вінниця (див. також Брацлавщина).

Після Люблінської унії 1569 територія Східного і Західного Поділля перебувала у складі Речі Посполитої. Ці землі зазнавали великих руйнувань і спустошень внаслідок набігів орд кримських і османських феодалів Чорним і Кучманським шляхами. Лише у другій половині 15 ст. на Поділля було вчинено не менше 33 нападів, а у 16 ст. - 35. Протягом 15-16 ст. на Поділлі відбувалися націо­нально-визвольні повстання, серед яких найбільш масштабнішими були рухи під проводом Мухи, С. Наливайка та ін.

XVII-XIX століття

У ході національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-57 на П. поширився полково-сотенний устрій. На Східному П. утворено Брацлавський (22 сотні) і Кальницький (пізніше -Вінницький; 19 сотень) полки. За Андрусівським перемир’ям 1667 П. залишилося у складі Речі Посполитої. У 1672 на П. вторгнулося військо Османської імперії. На завойованій території турки утворили Подільський еялет з центром у Кам’янці. Лише після Карловицького конгресу 1698-99 П. знову повернулося до складу Речі Посполитої. У 18 ст. на П. відбува­ються ряд виступів українського населення, Палія повстання 1702-04, шириться гайдамацький рух, який переріс у Коліївщину.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої частину Західного Поділля було приєднано до Австрії. У 1793 Східне і решта Західного Поділля у складі земель Правобережної України захопила Російська імперія. На цих землях створено Подільське (7 повітів) і Брацлавське (9 повітів) намісництва. Царським указом від 12.12.1796 вони були об’єднані у Подільську губернію (1797) з центром у Кам’янці. У складі Подільської губернії перебували 12 повітів, У 20-30 рр. 19 ст. на П. відбувалися селянські виступи під проводом У. Кармалюка.

Перша світова війна

Під час Першої світової війни 1914-18 Поділля стала тереном бойових дій армій країн Антанти і Четверного Союзу, внаслідок чого господарство і населення краю зазнало колосальних втрат. У період Української Народної Республіки згідно закону про адміністративно-територіальний поділ України, ухваленого Українською Центральною Радою 6.3.1918 до складу Подільської землі увійшли кам’янецький, проскурівський, ушицький, летичівський, більша частина могилівського і староконстянтинівського повітів (центр -м.Кам’янець), а до Брацлавщини - Вінницький, Брацлавський, частина Літинського, Липовецького, Могилівського та Ямпільського повітів (центр - м.Вінниця). У 1917-21 на землях Поділля відбувалися бої Армії Української Народної Республіки і Української Галицької Армії з військами іноземних окупантів - більшовиками, денікінцями та польською армією. В 1919 у Вінниці і Кам’янці-Подільському деякий час перебував уряд Української Народної Республіки.

УРСР

Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917-21 частина земель Поділля увійшла до складу УРСР. На територіальній основі Східного і Західного Поділля існувала Подільська губернія (скасована постановою ВУЦВК від 3.6.1925). У 1932 було створено Вінницьку, а 22.9.1937 - Житомирську області УРСР. Частина Західного Поділля по р. Збруч у 1921-39 входила до складу Польщі. Після Другої світової війни 1939-41 вся територія Поділля увійшло до складу областей УРСР. Сьогодні Площа Поділля становить бл. 61 тис. кв. км., чисельність населення бл. 4,6 млн, чол.