Кому сенсація, кому радість, кому драма… Словом, усе по порядку. Цей матч був першим для Великої Багачки у сезоні-2009. Причиною тому і стан покриття, і деякі нюанси місцевої політики, про які треба говорити окремо, або взагалі не говорити. Перед початком мав місце імпровізований мітинг за участі представників місцевої влади та власників-засновників клубу-господаря. Завершилася церемонія врученням тюльпанових букетиків гравцям обох команд та суддям. Що ж до власне гри, розпочалася вона в посередньому темпі. Вперше щось схоже на загострення сталося на 5-й хвилині, коли після удару Безуглого захисник «Локомотива» ледь не зрізав м’яч у власні ворота. А п’ятихвилинкою потому сталося набагато суттєвіше. Скориставшись розбратом у багачанській обороні та помилкою кіпера Козаченко отримав м’яч перед воротами і допоміг йому перетнути заповітну лінію. 0:1. Тоді мало хто із уболівальників на стадіоні надав цьому фактові належного значення. «Великій Багачці» неодноразово доводилося відігруватися на рідній галявині. Але програвати? Такого, як заведено говорити, не пам’ятають навіть старожили. Тим паче, отримавши у свої Ворота, господарі враз додали у всіх компонентах гри. Окрім, хіба що, тактичної вигадливості. Кожне загострення мало форму закидання вперед у розрахунку на швидкість форвардів. Однак оборона «залізничників» зазвичай була насторожі. Коли ж захисникам не вдавалося ліквідовувати небезпеку наприкорні, атакам «Великої Багачки» все одно щось та заважало. Хижняк зі зручної позиції відправив круглого упритул зі штангою — із зовнішнього боку. Зав’лов мав усі шанси вискочити сам-на-сам — заліз в офсайд. Він же мав і найреальнішу нагоду, коли запущений з гострого кута м’яч, здавалося, мав приземлятися у ворота, однак зачепився за перекладину. Багачани перейшли до облоги воріт суперника і почали чекати, коли це проинесе бажаний результат. Гості відійшли в масовану оборону із пошуками можливості небезпечно огризнутися. Найкращу нагоду створив для них вінгер господарів Хижняк, відпасувавши на рівному місці Козаченкові. І він скористався дарунком по повні й програмі. Дотяг до лицьової лінії і навісив на Цибулю. Той добре приклався головою, тільки трохи вище воріт. Після перших півгодини гра помітно втратила темп і перейшла у позиційне русло. Незадоволений таким станом справ тренер господарів Калюжний вдався до заміни вже в першому таймі, хоч напевне мав намір зробити це пізніше. На поле вийшов «джокер» «Великої Багачки», найкреативніший її гравець Олександр Міславський. Справедливості заради треба зазначити, що до перерви йому не вдалося створити нічого путнього. Після перерви тиск на ворота «Локомотива» посилився. Оборона тріщала, але трималася. Капітулювала вона лише одного разу, на початку тайму, коли Міславський, отримавши флангову передачу від Ященка, ударив зльоту і з розвороту. До такого, схоже, ніхто, окрім м’яча, виявився неготовим. 1:1. У подальшому перераховувати усі можливості багачан розвинути успіх буде украй складно. Створили вони чимало. Ось тільки найбільш яскраве. Удар Міславського через себе. Такі речі частіше за все мають суто візуальний ефект, і дуже рідко несуть загрозу воротам. Цього разу все було по-справжньому. Круглий розминувся із сіткою всього лиш на кілька сантиметрів. Воротар «залізничників» Крупниченко продемонгстрував клас, коли миттєво видряпав м’яч з ніг Міславського після флангового прострілу Зав’ялова. За допомогою серії фінтів усе той же Міславський зоставив «з носом» трьох гравців захисту, а четвертий усе ж встиг виставити ногу і зірвати цей прохід. Гості з Гребінки намагалися грати якомога акуратніше і це їм загалом-то вдавалося. Протягом значної частини тайму вони навіть не збиралися йти вперед, відрядивши до центрального кола одногоь Кривенко, которому все одно вдавалося зачепитися за м’яч украй нечасто. Аж на 75-й хвилині Завгородній перевірив багачанського воротаря-дебютанта Любченка підступним ударом зі штрафного. Дебютант перевірку пройшов успішно. А через 3 хвилини гості спромоглися на класичну контратаку «3 в2», яка завершилася прицільним пострілом у кут воріт героя поєдинку Олега Козаченка. Типовий провал в обороні. Ну й кіпер не виручив, хоча вішати на нього усіх собак було би нерозумно. На порятунок «Велика Багачка» кинула усі наявні сили і засоби. Упродовж часу, що лишився у неї щонайменше тричі була можливість відігратися. Багачанам не звикати вигризати нічию або перемогу в останні або й додані хвилини. Цього разу не склалося. Навіть коли у карному майданчику «Локомотива» зібралися 20 із 22 наявних на полі гравців (мінус Любченко і Окриков), ефекту це не дало. Знову у падінні бив Міславський, тільки цього разу не влучив. «Локомотив» стовідсотково (якщо не більше) викороистав свої шанси і заслужено переміг. Не буду приховувати, авторові дуже прикро. Але любимо футбол, яким він є. У тому числі й за несподіванки. Анатолій КАРПОВ
