Велика Багачка - Гірник - 2:1

Матірний 32, Зав'ялов 48-пен., Зіпунніков 60.

Велика Багачка: В. Цибулько, Окриков (Зіпунніков, 46), Калюжний, Розка, Таран, Хижняк, Федоришин, Безуглий, Миколаєнко, Міславський (Дубницький, 82), Зав'ялов.

Гірник: Прихожий, Шевченко, Чефонов, Курелях, Чернишов (Кука, 82), Мироненко, Гавренков, Мирко, Матяш (Кувшинов, 50), Матірний, Лещенко (Акуленко, 62).

Арбітри: Біличенко, Гармаш, С.Коломієць (усі - Полтава).

Попередження: Калюжний - Шевченко, Мирко, Кувшинов, Кука.

Велика Багачка. Стадіон "Колос".1000 глядачів.

Юнаки - 2:3.

А «Багачка» - таки велика!

Сьогодні мені належить скласти розповідь про те, як футбольний клуб "Велика Багачка" учетверте здобув звання чемпіона області. Себто, став найкращою непрофесійною командою регіону. Звичайно, до фінішу ще три тури, і формально чемпіонство назвати оформленим не можна. Але ж багачани стали недосяжними для переслідувачів, і питання про першість, по суті, вже вирішене. У зв'язку з цим, великий інтерес місцевої публіки викликала гра юнаків. Зустрічалися дві кращі команди дублерського турніру, і переможець матчу отримував дуже приємні перспективи на чемпіонство. Ініціативою протягом обох таймів володіли юніори "Гірника", але ще за 4 хвилини до фінального свистка перемагали з рахунком 2:1 багачани. Два "стандарти" - два кутових - перевага "Гірника" в атлетизмі та бажанні перемогти, і рахунок змінився на діаметрально протилежний. Говорити про перше місце юних кременчужан передчасно, але всі шанси у них є.

На очах у Сафіулліна

Навряд чи буде перебільшенням стверджувати, що великобагачанська торсида чекала оформлення чемпіонства саме цього дня. Схожої думки притримувався, певно, і президент Професійної футбольної ліги Равіль Сафіуллін, вшанувавши своєю присутністю саме багачанський поєдинок. Звичайно, "Багачка" мала, крім цієї, ще три спроби, кожна з яких могла бути вирішальною. Однак, погодьтеся, здобувати перемогу на виїзді і вдома - трохи різні речі. Саме тому превалювала думка, що не варто таку важливу справу відкладати у довгий ящик.

Попри усі ці міркування, перші півгодини гри цілком можна охарактеризувати терміном "позиційна боротьба". Себто, боролися ледь не на кожному клаптику не такої вже й зеленої галявини. От тільки реальної загрози воротам майже не виникало. Те, що усе-таки траплялося, переважно біля гостьових воріт, могло би претендувати на те, щоб зватися напівмоментами. Був потужний постріл Федоришина зі штрафного, був прорив Зав'ялова у площину воротарського майданчика. Одного разу м'яч з голови у Міславського зняв Шевченко, в іншому епізоді круглого в того ж персонажа видряпав з ніг Прихожий. Придніпровські ж гірники м'яч тримали у себе більше, але навіть таких переваг з того володіння не отримували. Аж до 32-ї хвилини, коли рахунок на табло змінився на користь гостей. Сталося так. Мала місце штовханина у карному майданчику "Великої Багачки". Кіпер господарів Цибулько вирішив припинити це неподобство і винести кулаком м'яч куди подалі. Снаряд потрапив акурат на ногу Матірному, який за високою траекторією і спрямував його у сітку чужих воріт. Типово "воротарський" гол.

Хвилини за дві потому ледве не стало 0:2, коли гравець "Гірника" Мирко, проскочивши воротаря, ледь не влучив у порожні вже ворота. У відповідь точно в руки Прихожому пальнув Розка. А позиція була непоганою, можна би було розпорядитися моментом і розважливіше. Ближче до свистка на перерву біля гостьових воріт сталася ще одна гострота: кіпер не втримав м'яча після не найскладнішого удару Зав'ялова. Ніхто не додав, і Прихожий удвох із Шевченком оволоділи-таки круглим. Фініш тайму видався дещо нетрадиційним після зіткнення багачанського воротаря з Мироненком, - останній опинився у горизонтальному положенні надовго й упевнено. Поки надавали допомогу, поки транспортували потерпілого за межі поля, виявилося, що переграли ледь хвилин не десять.

Атака «на дуба»

Другий тайм виявився радикально не схожим на перший. В таких випадках місцеві уболівальники стверджують: "На дуба (тобто, на південні ворота) гнати легше". Цього разу прикмета спрацювала. Після перерви господарі володіли ініціативою міцно й однозначно. Хоча перший момент, вже у стартові секунди по відновленню гри, належав "Гірникові". Гавренков загаявся перед воротами, втратив темп, а разом з ним і нагоду для розвитку атаки. Відповідь не забарилася. У карному майданчику "Гірника" знесли Міславського. Пенальті, що називається, "залізобетонний". Олексій Біличенко одразу вказав на "точку", ніхто й не збирався оскаржувати, тим паче, скандалити. Інша справа, що порушення не диктувалося ігровою ситуацією, ніякою безпосередньої небезпеки гостям знесений форвард не становив, але то вже таке…

Цього разу до м'яча підійшов Зав'ялов і впорався із завданням "на відмінно" - котнув у правий від себе кут, не надто сильно, але підступно. Воротар вгадав напрямок удару, тільки що це йому дало? 1:1.

Трибуни багачанського "Колоса" попутно відслідковували (мобільний зв'язок - велика сила) перебіг подій у Лубнах. Там рахунок вперто не хотів відкриватися, а це означало, що нічия господарів цілком влаштовує. Можливо, вплинула ця інформація, можливо, щось інше, але багачани заграли абсолютно вільно і розкуто. Прорив Лещенка, Цибулько в останню мить відводить загрозу - після цього у нападі у кременчужан не відбувалося практично нічого.

Моментів багато — гол один

А біля протилежних воріт стало по-справжньому гаряче. Надзвичайно ефектно, у падінні головою, б'є Міславський - кутовий. А далі мала місце вже звична для "Великої Багачки" комбінація: діагональ Розки, скидка Міславського і Зіпунніков зблизька "розстрілює" кременчуцькі ворота. 2:1, і, як з’ясувалася в подальшому, цей гол виявився вирішальним. А наступного дня щасливий автор "золотого" голу став батьком і вирішив присвятити цей чемпіонський м'яч новонародженому синові Микиті.

Далі моменти створювали лише господарі. Той же Зіпунніков бив через себе, точно у ворота, але Прихожий був на висоті. В ході багатолюдної колотнечі у карному "Гірника" м'яч мав дві нагоди перетнути стрічку. В першому випадку ворота врятував Акуленко, який вийшов на заміну, іншого разу гостей вкотре виручив кіпер.
Пропонували гірникам і фірмову страву "фінти по-Міславськи". Нападник багачан не розгубився в оточенні цілого натовпу суперників, продрався скрізь них і відпасував на Зав'ялова. Той вдарив вище воріт. Двічі близьким до успіху був і Хижняк. Дальнім ударом він перевірив на міцність перекладину. Публіка ахнула, металоконструкція жалібно дзенькнула, а рахунок не змінився. У другому випадку Костянтин, подаючи кутовий, закрутив снаряд так, що він, нікого, здається не торкнувшись, спрямувався під перекладину. Воротареві коштувало чималих зусиль перекинути його над перекладиною.

Отже, 2:1, і "Велика Багачка" - вчетверте чемпіон Полтавщини!

Анатолій КАРПОВ