«Велика Багачка» — ДЮФШ ФК «Ворскла» 3:0«Велика Багачка»: Цибулько, Окриков, Безуглий, Гришанович (Калюжний, 63), Винник, Хижняк (Миколаєнко, 30), Федоришин, Міславський, Зав’ялов (Баштовий, 70), Дубницький, Зіпунніков (Касьян, 57).
ДЮФШ: Онопко (Козаков, 46), Лалієв, Карпов, Голованьов (Корсун, 46), Марусич, Радченко, Таргончук, Шмиголь, Абазов (Щочка, 50), Яременко, Велігоцький.
Судді: Чернишов, Малик, Горячковський (усі — Кременчук).
Голи: Хижняк (10), Міславський (19), Зав’ялов (52, пен.).
Попередження: Гришанович.
Юнаки: 3:3.
Велика Багачка. «Колос». 30 серпня. 500 глядачів.
Розігріті супердраматичним за сюжетом поєдинком дублерів, глядачі на великобагачанському стадіоні «Колос» (зібралося менше, ніж звично — сезон копання картоплі, нічого не вдієш) очікували гарного видовища і від основної гри. І господарі-великобагачанці з перших хвилин почали намагатися виправдати ці очікуванні. На 4-й хвилині Дубницький подав у воротарський майданчик, Зіпунніков заменув головою — вище воріт. Мені здалося, що при цьому його підштовхували. Певно, це тільки авторське враження, бо суддівський свисток промовчав. Секундна стрілка зробила ще п’ять обертів, і сталося нове загострення біля воріт юної «Ворскли». М’яч потрапив у руку комусь із обронців гостей, сталося це десь на межі карного майданчика. Узявши доволі тривалу паузу на розмірковування, рефері ухвалив рішення, що порушення мало місце не в межах заповітного прямокутника, тому призначив штрафний удар. Костянтин Хижняк виконав його наче пенальті: воротар навіть не ворухнувся.
У процесі атаки, що відбувалася 10-ма хвилинами потому, «Велика Багачка» мала три нагоди довести її до логічного завершення. Особливо колоритним було влучання Міславського з метра в штангу. Після чого він же виграв підбирання, і вже третя спроба змусити круглого перетнути лінію виявилася вдалою. Давненько Олександрові не вдавалося забивати за «Велику Багачку». Будемо сподіватися, прорвало.
Отримавши 0:2 у дебюті, «ворскляни» спробували організувати контргру. Кілька разів ходили в атаку великими силами, але все завершувало ще на дальніх підступах до чужого карного. Великобагачанські контри несли в собі значно більшу загрозу. Більшість наступальних дій ДЮФШ конструювалися через лівий фланг, внаслідок чого відповідальні за цю ділянку поля Лалієв і Абазов нерідко не встигали повернутися «додому». В утворену порожнечу негайно втікав Дубницький. Цей гравець, котрий не є частим гостем у стартовому складі «ВБ», звітний матч провів просто чудово. Значна частина проблем для чужих воріт була створена за його безпосередньої участі. На 20-й хвилині він пройшов практично від лінії до лінії і відпасував на Хижняка. Костя приклався головою сильно і точно. Полтавському кіперу довелося тягтися з усіх, щоб вийняти м’яча з нижнього кута.
Воротареві господарів Цибулькові вперше (та, мабуть, і востаннє) за гру довелося по-справжньому попрацювати на 45-й хвилині, коли він перевів на кутовий дальній удар Карпова зі штрафного.
Одразу по перерві, щойно новий воротар ДЮФШ вийшов на поле, великобагачанці влаштували йому бойове хрещення. Без розкачки і розминки кіперові довелося рятувати ворота, вибиваючи за межами карного майданчика м’яч ногою у стрибку і з розвороту. Просто карате якесь!..
Епізод, котрий стався потім ніяк не назвеш тривіальним. В ході чергової атаки «Великої Багачки» мммм0146яч перетнув лінію воріт їх суперників. Останнім до нього доторкнувся, здається, Міславський. А за мить до події суддя сигналізував про порушення правил — «Рука». Гол не був зарахований, а господарям запропонували бити з 11-метрової позначки. Поки глядачі сперечалися про доцільність такого рішення, Сергій Зав’ялов майстерно розвів круглого і воротаря по різних кутках. Рахунок 3:0 зняв питання про долю матчу. Після цього гри на полі було вже небагато, її замінила боротьба. Значна частина замін у матчі була вимушеною — через травми, а гравця ДЮФШ Голованьова навіть забрала «швидка» з підозрою на перелом носа. Попри усю ту напругу, реальних загострень біля воріт виявилося небагато, і рахунок до фінального свистка вже не змінювався. Згадується чомусь класичне визначення революційної ситуації. Пригадуєте, це коли одні не могли, а інші не дуже-то й намагалися?
Анатолій КАРПОВ. 
