Великі Великобагачани

 

Федір Данилович Кушнерик

 

Народився 19 вересня 1875р. в містечку Богачка в сім’ї селян Кушнериків. В ранньому дитинстві виявив нахил до музики. У сім років хлопчина осліп. Створив хор із 45 осіб, з яких було лише двоє зрячих, з ними й гастролював Полтавщиною. Більше ніхто в українській історії цього повторити не зміг. 1909р. Кушнерик отримав подарунок, одну із двох кобз, миргородського кобзаря Кравченка. В 1939р. його запрошують на всеукраїнський з’їзд кобзарів у Київ. 23 липня 1941р. Федір Данилович помер. Його ім’ям названа школа мистецтв у центрі Великої Багачки.

 

Чекалова Василина Павлівна

 

Василина Павлівна народилася 1886р. с. Гурзуф Маріупольського повіту Катеринославської губернії. 1912р. успішно закінчила Петербургський медичний жіночий університет. 1914р. працювала у земській лікарні у Багачці. Під час громадянської війни вступила до підпільної організації. У середині серпня 1919р. на Багачку здійснив наліт каральний загін денщиків. Серед схоплених бандитами була і Чекалова В. П. Всіх після катувань розстріляли, а із лікаркою розправилися окремо. Їй нанесли сім ран багнетом у груди, а потім задушили її ж косами.

 

Шепель Іван Іванович

 

Народився Іван Іванович у с. Богачка у сім’ї бідняка. Воював проти фашистських загарбників з перших днів Великої Вітчизняної війни. Був поранений. З 1941р. був лейтенантом. Цього ж року підійшовши до Дніпра, біля Черкаської області, його рота отримала завдання оволодіти водним рубежем і укріпитися на правому березі. Завдання було надзвичайно складне, але Іван Іванович упорався. 24 квітня 1944р. Шепелю І. І. було присвоєне звання героя радянського союзу. Помер  Іван Іванович 1968р.

 

Захарченко Генадій Миколайович

 

Народився Захарченко Г. М. 23 січня 1964р. у сім’ї робітників.Після закінчення школи був призваний до лав радянської армії. Після закінчення учбового підрозділу пішов служить в Афганістан. У груді 1983р. при виконанні бойового завдання Захарченко Г. М. помер. Його було посмертно нагороджено другим орденом Червоної зірки. Одна з вулиць селища отримала назву ім’я Генадія Захарченка.

 

Балабанов Віктор Олександрович

 

Народився 4 травня в селищі Велика Багачка. Був скромним і сором’язливим. У 1983р. був призваний до лав Радянської Армії. Коли до кінця служби залишалося чотири місяці Віктора відрядили до Ленінграду. Потім відрядження на Неву, а потім  в Афганістан. З відти він не повернувся. Це було у 1985р. До 1992р. вважався зниклим безвісти і лише потім сплили факти. Балабанов В. О. 1985р. був захоплений у полон моджахедами. А 1991р. машина якою він керував зірвалась на міні. Був похоронений по ісламському звичаю, де точно – невідомо.

 

Загородній Гліб Михайлович

 

Народився 30 квітня 1914р. Закінчив фельдшерську школу і медичний інститут. З 1948р. – головний лікар Великобагачанського району. За спеціальністю – хірург, але міг надати допомогу будь-якого профілю. За час його роботи побудовані фельдшерсько-акушерські пункти в усіх населених пунктах селища. В рік проводив до 600 операцій. Був нагороджений бойовими та трудовими нагородами. Помер у 1982р.

 

Христинко Уляна Аврамівна

 

Народилася вона в с. Велика Багачка у 1935р. без обох рук. Мати Уляни до пізнього вечора затримувалась у колгоспі, батько загинув на війні. Ледве зводили кінці з кінцями. Щоб якось допомогти матері брала ножечок кухонний зажимала між пальцями ніг і йшла на грядку «полоти». Так навчилася і картоплю чистити і вечерю готувати. А згодом Уляна Аврамівна почала вишивати. Вишивки, які вона творить, здатні найвищої похвали. Вона вишиває: рушники, картини, скатертини, килими.

 

Варченко Генадій Володимирович

 

Виступав за ф/к «Харчовик». Був форвардом команди і разом із нею завойовував різні кубки. 1977р. Варченко Г. В. став кращим бомбардиром у команді, забивши 31 м’яч. Зараз Генадій Володимирович директор ДЮСШ. А також тренує команду юнаків 1995-1996рр. народження.

 

Костенко Анатоль Ілліч

 

Народився 17 серпня 1908р. у с. Балаклія. З восьми до тринадцяти років влітку наймитував, а взимку ходив до школи. У 1934р. закінчив аспірантуру при інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка і залишився там на роботі. Багато зусиль доклав при дослідженні творчості Т. Шевченка і Лесі Українки. Автор книг: «Шевченків журнал», «Співачка досвітніх вогнів», «Досвітні вогні», «Поети комсомолу». 1937р. Костенко А. І. був репресований.

 

Андрій Юхимович Кузьменко

 

Народився 28 листопада 1914р. у с. Балаклея. Закінчив Полтавський педінститут. Учасник Великої Вітчизняної війни, удостоєний урядових нагород. Багато років учителював у Полтаві та області. Друкувався у газетах та журналах: «Вітчизна», «Україна», «Радянське літературознавство». 1964р. вийшла книга А. Кузьменка «Іван Матвійович Муравйов-Апостол».

 

Микола Терентійович Шаповал

 

Народився 15 червня 1919р. у с. Перша Багачка. В два роки залишився круглим сиротою. Сім’я Свічкарів із Стефанівщини взяла його в свою сім’ю. Був поводирем у Ф. Д. Кушнерика. Потім потрапив у дитбудинок. Закінчив семирічку і Великосорочинський педтехнікум. Працював у газеті «Ленінський шлях», «Молодь України». 1947р. вийшла його перша збірка поезій «Поезії». Автор поетичних збірок «Третя весна», «Теплі дощі», «Ліричні роздуми», «Вересневі зливи»; повістей «Нічна втеча», «Троє, де ви?»; романів «Іду до людей», «Останній постріл». Помер 22 березня 1982р.

 

Іван Якович Нечитайло

 

Іван Якович Нечитайло народився в с. Огирівка 18 червня 1935р. Закінчив Білоцерківську середню школу. З 1957 по 1970 працював у редакціях районних газет області. У 1965р. закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету. Автор поетичних збірок «Жайворонкове поле», «Поміж крутих берегів», «Далекі спалахи», віршованої повісті «Вічно молода Марія». Член Національно спілки письменників України та член Спілки журналістів України.

 

Олександр Павлович Солод

 

О. П. Солод народився 1 вересня 1922р. у с. Якимове. Рано залишився сиротою. Закінчив семирічну школу. З 1940р. працював у районній газеті «Ленінський шлях». Воював на Великій Вітчизняній війні. Майже все трудове життя віддав літературній праці. Друкувався в обласних та центральних газетах. У 2002р. видав збірку оповідань «Журавлині ключі». Зараз підполковник у відставці.

 

Олександр Сергійович Пушкін

 

О. С. Пушкін народився 7 жовтня в с. Новоолександрівка Дніпропетровської області. З чотирьох років почав грати на гармошці, після десяти – на баяні. Уже понад тридцять років працює у Великій Багачці у районному центрі народної творчості. Його поетична творчість проявляється в основному в пісенному жанрі. Друкується в районній газеті.

 

Семененко Петро Тимофійович

 

Семененко Петро Тимофійович народився 1920р. в селі Суржки. Інвалід та учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у районній газеті «Ленінський шлях». Викладав у школах району математику. Писав багато поезій. Помер 1991р.

 

Данько Петро Григорович

 

Народився 8 вересня 1934р. у Великій Багачці. Був інструктором райради ДСТ «Колос», директором стадіону. 1952р. надрукував перше оповідання      « Хрещений батько» в газеті «Зоря Полтавщини». 1999р. побачила світ перша книга історичної тематики «Обереги нашої пам’яті. Нариси історії Багачанщини» ця книга з історії рідного краю не стала останньою. Є автором історичних статей у районній газеті «Рідний край».

 

Костенко Андрій Михайлович

 

Народився у с. Гоголеве. Під час Великої Вітчизняної війни воював у танкових військах. Був командиром взводу, з яким протягом двох днів з екіпажами трьох тридцятичетвірок на правому березі Дніпра відбивав атаки гітлерівців.

 

Дорогавцев Олександр Михайлович

 

Народився навесні 1957р. у Великій Багачці. Є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС другої категорії. Коли чорнобильцям почали видавати посвідчення, то Олександра Михайловича у списках не виявилося. Довелося свою участь у ліквідації аварії доводити у суді. Вдалося це йому з третьої спроби.

 

Демиденко Володимир

 

Родом із Великобогачанщини. Навчався у Херсонській морехідці, потім воював у Афганістані, де проявив себе мужнім і сміливим бійцем, там він і загинув. У Херсоні йому встановлено пам’ятний знак.

 

Дзюбенко Михайло Іванович

 

Родом із Великобагачанщини. Курс молодого бійця проходив у Вірменії, близько трьох місяців. 30 грудня 1983р. був призваний до Афганістану і зарахований до протитанкового взводу міста Пулі-Хумрі. Афганці жили бідно і тому солдати, а з ними й Михайло, їм допомагали. Одного разу захворіла жінка і наш боєць дав їй ліки, згодом дякувати приходили (отже, допомогло). Під час одного з боїв був поранений у ногу й обличчя. Службу мав закінчити у вересні 1985р, а закінчив у лютому 1986. Придставлений до багатьох нагород, одна з найвагоміших – медаль «За відвагу».

 

Богаєвський Овксентій Трохимович

 

Народився в селі Устивиця 1848р. За професією був хірург. Спочатку очолив Шишацьку лікарню(1879р.). 1883р. був переведений до Кременчука, де його талант розкрився найяскравіше. Він уперше на території сучасної України зробив гастрономію при ракові стравоходу. 1913р. закупив землю для будівництва лікарні в своєму рідному селі. Його прізвище занесене у Велику Медичну та Українську Радянську Енциклопедії. Його прізвище присвоєне першій міській лікарні м. Кременчука. 11 грудня 2007р. у с. Устивиця була відкрита пам’ятна дошка О. Т. Богаєвському.

 

Леонід Іванович Рябченко

 

Народився 1927р. Зараз мешканець с. Красногорівка. Був політв’язнем радянських часів. В Інті, де колись перебував Л. І., існувала підпільна організація політв’язнів. Коли ж її викрили, на герой урятував півтори сотні побратимів і знищив усю документацію. Написав трилогію про своє життя. «Від Снітина до Інти» є завершальною частиною.

 

Катерина Трембач

 

Трудову діяльність розпочала на хлібозаводі в Полтаві. Потім із чоловіком переїхали до Гоголевого. Вибору роботи не було і тому пішла в цех, де й працює вже 26 років. Її спеціальність: різальник на механічних пилах та ножовках. Має високе звання «Відмінник праці ВАТ «Укрнафта»».

  

Скляров Яків Павлович